ГАЗИ

ГАЗИ
(араб. ghazi). Почетный титул воинов, сражавшихся против неверных.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.

ГАЗИ
араб. ghazi. Воин, преимущественно сражающийся с неверными.

Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.

ГАЗИ
почетное звание мусульманина, сражающегося с неверными, т.е. с христианами.

Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.

ГАЗИ
у магометан титул сражающихся против неверных.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.

гази
(араб.) в нек-рых мусульманских странах - почетный титул, присваивавшийся особо отличившемуся военачальнику, герою-победителю; в средние века - участник газавата.

Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.

гази
[< ар. воин] – почётный титул у мусульман, даётся особо отличившемуся в “священной войне” (см. газават)

Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.

гази
нескл., м., одуш. (араб. aзī).
ист. В нек-рых мусульманских странах: почетный титул, присваивавшийся особо отличившемуся военачальнику, герою-победителю, а также лицо, носившее этот титул; в средние века г. — участник газавата.

Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.


Синонимы:
титул


Смотреть больше слов в «Словаре иностранных слов русского языка»

ГАЗИРОВАТЬ →← ГАЗЕТЧИК

Синонимы слова "ГАЗИ":

Смотреть что такое ГАЗИ в других словарях:

ГАЗИ

(араб.) — у мусульман почетный титул сражавшихся против неверных.

ГАЗИ

Гази воитель против неверных Словарь русских синонимов. гази сущ., кол-во синонимов: 1 • титул (219) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: титул... смотреть

ГАЗИ

ГАЗИ Ибрагим (полное имя-Ибрагим Зарифович Мингазеев) [22.1(4.2). 1907, дер. Старые Карамалы Камско-Устышского р-на Тат. АССР,-20.2. 1971, Казань], т... смотреть

ГАЗИ

ГАЗИ (араб., от газа - воевать; иногда в лит-ре встречается русифицированное мн. число г а з и и), 1) в ср. века участник газавата - войны мусульман ... смотреть

ГАЗИ

Гази (араб.) — у мусульман почетный титул сражавшихся против неверных.

ГАЗИ

мусульмане, участвующие в войне за веру (газе). Газиями называли также оставшиеся в живых участников войны за веру. Погибшие же в такой войне называются шахидами. К концу III/IX века в Хорасане и некоторых других областях мусульманского мира стали появляться добровольцы-гази, которые были готовы с оружием в руках воевать против врагов веры и государства. Они поступали на службу к мусульманским правителям и составляли наиболее боеспособные части их армий. Как правило, гази были очень набожными и идейными людьми, готовыми к смерти во имя веры. Позднее они сыграли решающую роль в войнах против Византии и процессе исламизации Анатолии. В VI/XIII-VII/XIV веках, после распада империи Сельджукидов там, благодаря движению газиев, образовались несколько турецких бейликов. Один из них - Османский бейлик позднее усилился и превратился в могущественную Османскую империю. В период правления Сельджуков гази составили особую прослойку общества и назывались «Газиян-и Рум» (тур. Алп-Эренлер). Еще до Ислама древние тюрки использовали имя Алп (рыцарь, храбрец), которое, которое они давали наиболее отважным воинам. Эта традиция была продолжена и после принятия Ислама. Возможно, что слово Гази, которое ставилось перед именем участников войн, заменило доисламское Алп, которое, впрочем, сохранилось и у турок-мусульман. Газиями называли и мусульманских добровольцев из Северной Африки, которые участвовали в войнах против христиан в Испании в период Реконкисты.<div style="margin-left:30px"><span style="color: darkslategray;"><em>(Источник: «Исламский энциклопедический словарь» А. Али-заде, Ансар, 2007 г.)</em></span></div><b>Синонимы</b>: <div class="tags_list">титул</div><br><br>... смотреть

ГАЗИ

Гази Воин. Мужские мусульманские имена. Словарь значений.. ГАЗИ Борец за веру, за исламскую религию; герой-победитель.Воинственный. Антрополексема. Т... смотреть

ГАЗИ

ГАЗИ (Мингазеев) Ибрагим Зарифович (1907-71), татарский писатель. Автобиографическая трилогия "Незабываемые годы" (1949-66) о первых послереволюционны... смотреть

ГАЗИ

1) Орфографическая запись слова: гази2) Ударение в слове: г`аз`и3) Деление слова на слоги (перенос слова): гази4) Фонетическая транскрипция слова гази ... смотреть

ГАЗИ

корень - ГАЗ; окончание - И; Основа слова: ГАЗВычисленный способ образования слова: Бессуфиксальный или другой∩ - ГАЗ; ⏰ - И; Слово Гази содержит следу... смотреть

ГАЗИ

(араб., от газа – воевать), 1) в Ср. века участник газавата – войны мусульман с «неверными»; в нек-рых странах – наёмники, вербовавшиеся из бедняков дл... смотреть

ГАЗИ

ГАЗИ (Мингазеев) Ибрагим Зарифович (1907-71), татарский писатель. Автобиографическая трилогия "Незабываемые годы" (1949-66) о первых послереволюционных десятилетиях в Татарии, роман "Обыкновенные люди" (1955; в русском переводе - "За городом, за Казанью") о нефтяниках; повести, рассказы.<br><br><br>... смотреть

ГАЗИ

древ. город в Юж. Палестине. Издавна служил перевалоч. пунктом в торговле между Аравией, Египтом и Вост. Средиземноморьем. В 332 до н.э. была осаждена и захвачена Александром Македонским. Крепость оспаривалась во времена борьбы диадохов и птолемеевско-селевкидских войн.... смотреть

ГАЗИ

г'аз'и, нескл., муж. Синонимы: титул

ГАЗИ

гази [ар.] - в нек-рых мусульманских странах - почетный титул, присваивавшийся особо отличившемуся военачальнику, герою-победителю; в средние века - участник газавата. <br><br><br>... смотреть

ГАЗИ

ГАЗИ (араб ., от газа - воевать), 1) участники военных походов мусульман против "неверных" (газават). 2) Почетный титул военачальников в мусульманских странах.<br><br><br>... смотреть

ГАЗИ

ГАЗИ (араб. - от газа - воевать), 1) участники военных походов мусульман против "неверных" (газават).2) Почетный титул военачальников в мусульманских с... смотреть

ГАЗИ

- (араб. - от газа - воевать), 1) участники военных походов мусульманпротив ""неверных"" (газават). 2) Почетный титул военачальников вмусульманских странах.... смотреть

ГАЗИ

гази́, нескл., м.Синонимы: титул

ГАЗИ

Начальная форма - Гази, неизменяемое, слово обычно не имеет множественного числа, единственное число, мужской род, одушевленное

ГАЗИ

участники военных походов мусульман против неверных, а также почетный титул военачальников в мусульманских странах.

ГАЗИ

(см. Газеев Ибрагим).Синонимы: титул

ГАЗИ

Ударение в слове: г`аз`иУдарение падает на буквы: а,и

ГАЗИ

Гази воитель против неверных

ГАЗИ

гази г`аз`и, нескл., м.

ГАЗИ

Зга Гиз Гази Газ Зиг

ГАЗИ

физл. газы

ГАЗИ

Воин.

ГАЗИ

қазы

ГАЗИ

газы

ГАЗИ (АР.)

у мусульман почетный титул сражавшихся против неверных.

ГАЗИ (АРАБ .

ГАЗИ (араб ., от газа - воевать), 1) участники военных походов мусульман против "неверных" (газават). 2) Почетный титул военачальников в мусульманских странах.... смотреть

ГАЗИ (АРАБ., ОТ ГАЗА ВОЕВАТЬ)

ГАЗИ (араб., от газа - воевать), 1) участники военных походов мусульман против "неверных" (газават). 2) Почетный титул военачальников в мусульманских странах.... смотреть

ГАЗИ (АРАБСК.)

воитель против неверных

ГАЗИ (АРАБСК.)

воитель против неверных

ГАЗИ (АРАБСК.)

Гази (араб., от газа — воевать; иногда в литературе встречается русифицированное множественное число газии), 1) в средние века участник газавата — войн... смотреть

ГАЗИ БЛАГОРОДНІ

див. інертні гази

ГАЗИ БЛАГОРОДНІ

див. «інертні гази»

ГАЗИ БОЙОВІ

Загальновживана назва бойових отруйних речовин (перші такі речовини були газами, напр., хлор).

ГАЗИ БОЙОВІ

загальновживана назва бойових отруйних речовин (перші такі речовини були газами, напр., хлор).

ГАЗИ БУЛАТОВИЧ

Гази Булатович Вали-Хан, Чингисханид — султан Средней орды, по прямой линии последний из потомков царя сибирского Кучума; считается китайским ваном (к... смотреть

ГАЗИ БУЛАТОВИЧ

Вали Хан, Чин-гисханид — султан Средней орды, по прямой линии последний из потомков царя сибирского Кучума; считается китайским ваном (князем). Родилс... смотреть

ГАЗИ БУЛАТОВИЧ ВАЛИХАН

, Чингисханид - султан Средней орды, по прямой линии последний из потомков царя сибирского Кучума; считается китайским ваном (князем). Родился в 1844 году. По окончании образования в сибирском кадетском корпусе, командирован был генерал-губернатором Западной Сибири к реке Черный Иртыш, у китайской границы, где кочевали еще не состоявшие в подданстве России киргизы Наймановских родов, и в Зачуйский край, в пределах бывшего Кокандского ханства, где кочевали независимые от России роды киргизов Большой орды и дикокаменные киргизы (буруты). Пользуясь своими родственными связями, Гази убедил большую часть упомянутых киргизов перейти в подданство России. Коротко знакомый с бытом среднеазиатских народов, Гази помещал статьи по этому предмету, под разными псевдонимами, в разных периодических изданиях, между прочим в *Порядке* и *Голосе*. Напечатал также брошюру: *300-летие Сибири*. В настоящее время состоит полковником лейб-гвардии атаманского полка.... смотреть

ГАЗИ БУЛАТОВИЧ (ВАЛИХАН, ЧИНГИСХАНИД)

Гази Булатович Вали-Хан, Чингисханид - султан Средней орды, по прямой линии последний из потомков царя сибирского Кучума; считается китайским ваном (князем). Родился в 1844 году. По окончании образования в сибирском кадетском корпусе, командирован был генерал-губернатором Западной Сибири к реке Черный Иртыш, у китайской границы, где кочевали еще не состоявшие в подданстве России киргизы Наймановских родов, и в Зачуйский край, в пределах бывшего Кокандского ханства, где кочевали независимые от России роды киргизов Большой орды и дикокаменные киргизы (буруты). Пользуясь своими родственными связями, Гази убедил большую часть упомянутых киргизов перейти в подданство России. Коротко знакомый с бытом среднеазиатских народов, Гази помещал статьи по этому предмету, под разными псевдонимами, в разных периодических изданиях, между прочим в "Порядке" и "Голосе". Напечатал также брошюру: "300-летие Сибири". В настоящее время состоит полковником лейб-гвардии атаманского полка.<br>... смотреть

ГАЗИ ВИХЛОПНІ

Продукти згоряння пального (у двигунах); складаються з двоокису вуглецю, водяної пари, кисню, азоту, часто містять також отруйний чадний газ, водень, а... смотреть

ГАЗИ ВИХЛОПНІ

продукти згоряння пального (у двигунах); складаються з двоокису вуглецю, водяної пари, кисню, азоту, часто містять також отруйний чадний газ, водень, а при згорянні сульфатного пального - окиси сірки; сильні забруднювачі повітря.... смотреть

ГАЗИ ВУГЛЕВОДНЕВІ

газы углеводородные - hydrocarbonaceous gases - *Kohlenwasserstoffegase – гази, в складі яких присутні метан та його вищі гомологи: етан, пропан і бутан. Характерні для нафтогазових скупчень, а також ділянок зон глибинних розломів, які контролюють гідротермальне мінералоутворення (ртуть, поліметали тощо).... смотреть

ГАЗИ ИБРАГИМ

• Газеев (Гази) Ибрагим(наст. имя и фам. Ибрагим Зарифович Мингазеев; 1907–1971) – тат. писатель. Род. в крест. семье. Осн. темы рассказов Г. – трудова... смотреть

ГАЗИ ИБРАГИМ

Гази Ибрагим (полное имя — Ибрагим Зарифович Мингазеев) [22.1(4.2).1907, деревня Старые Карамалы Камско-Устьинского района Татарской АССР, — 20.2.1971,... смотреть

ГАЗИ ИБРАГИМ ЗАРИФОВИЧ

ГАЗИ́ (наст. фам. Мингазеев) Ибрагим Зарифович (1907—1971), татарский советский писатель. Чл. КПСС с 1927. Сб. рассказов и пов. «Их было трое» (1945), ... смотреть

ГАЗИ ИБРАГИМ ЗАРИФОВИЧ

ГАЗИ (Мингазеев) Ибрагим Зарифович (1907-71) - татарский писатель. Автобиографическая трилогия "Незабываемые годы" (1949-66) о первых послереволюционных десятилетиях в Татарии, роман "Обыкновенные люди" (1955; в русском переводе - "За городом, за Казанью") о нефтяниках; повести, рассказы.<br>... смотреть

ГАЗИ (МИНГАЗЕЕВ) ИБРАГИМ ЗАРИФОВИЧ (190771)

ГАЗИ (Мингазеев) Ибрагим Зарифович (1907-71), татарский писатель. Автобиографическая трилогия "Незабываемые годы" (1949-66) о первых послереволюционных десятилетиях в Татарии, роман "Обыкновенные люди" (1955; в русском переводе - "За городом, за Казанью") о нефтяниках; повести, рассказы.... смотреть

ГАЗИ (МИНГАЗЕЕВ) ИБРАГИМ ЗАРИФОВИЧ (190771)

ГАЗИ (Мингазеев) Ибрагим Зарифович (1907-71) , татарский писатель. Автобиографическая трилогия "Незабываемые годы" (1949-66) о первых послереволюционных десятилетиях в Татарии, роман "Обыкновенные люди" (1955; в русском переводе - "За городом, за Казанью") о нефтяниках; повести, рассказы.... смотреть

ГАЗИ ОВЛ

развалины древнего аула рядом с аулом Шора (Итум-Калинский район республики Чечня), левобережье р.Шаро-Аргун. Переводится с вайнахского, как «аул Гази»... смотреть

ГАЗИ ПРИРОДНІ

газы природные - natural gases - *Erdgase, Naturgase – гази, що утворюються в результаті природних процесів. Розрізняють Г.п.: 1) атмосферні; 2) земної поверхні; 3) осадової товщі; 4) метаморфічних порід; 5) вивержених порід. Г.п. – це сукупність газових компонентів, які зустрічаються в природі в різних станах: вільному (повітряна атмосфера Землі, газові поклади і течії в пористих та тріщинуватих гірських породах, у вугіллі), розчиненому (в гідросфері, підземних водах і нафтах), сорбованому породами і твердому вигляді (у вигляді кристалогідратів). Г.п. в основному горючі (вуглеводневі), вони утворюють в літосфері великі скупчення і є об'єктами видобування. Частина інших Г.п. є незначною. За хімічним складом Г.п. – суміш вуглеводнів від СН4 до C5Н12, азоту. вуглекислого газу, сірководню, кисню, водню, окису вуглецю, сірчистого газу, аргону, ксенону, неону, гелію, криптону, пари ртуті, летких жирних кислот та ін. Газові компоненти представлені як окремими атомами, так і складними хімічними сполуками. Г.п. класифікуються за умовами знаходження в природі: гази атмосфери (суміш газів хімічного, біохімічного і радіогенного походження: N2, О2 з домішками СО2, Н2, О3, благородних газів та ін.); гази біля земної поверхні (ґрунтові і підґрунтові, болотні, торфові в основному біохімічного походження: СО2, N2O2, CH4 з домішками CO, NH3, Н2 та ін.); гази осадових порід (у нафті і вугіллі кам'яному, змішані, г.ч. хімічного походження: СН4, N2, CO2, СН4 з домішками Н2 та ін.); гази океанів і морів (біохімічного, хімічного і радіогенного походження: CO2, N2 з домішками Н2, O2, NH3 та ін.); гази метаморфічних порід (хімічного походження: CO2, N2, Н2 з домішками СH4 та ін.); гази магматичних порід (хімічного походження: CO2, Н2 з домішками N2, H2S, SO2 та ін.); гази вулканічні (хімічного походження: CO2, Н2, S02, НCl, HF – з домішками N2, CO, NH3 та ін.); гази космосу (реліктові, дисиповані із зовнішніх шарів атмосфер зірок або викинені під час вибухів нових і наднових зірок: Н2, Не, йонізований водень, домішки СО, радикали СН, ОН та ін.). Кількість Г.п. в геосферах Землі збільшується з глибиною планети. Загальна маса газів у осадовому шарі 0,214•1015 т, в ґранітному і базальтовому шарі 7,8•1015 т і у верхній мантії 435•1015 т. З Г.п. видобувають гелій, сірку, ртуть, гомологи метану та ін. В США та інших країнах видобувають СО2 (використовується для нагнітання в нафтовий пласт з метою підтримування пластового тиску); з газу родовища Гронінген видобувають у промислових масштабах ртуть. З використанням Г.п. виробляється 80% сталі, 85% чавуну, біля 40% прокату, 20% кольорових металів, 60% цементу, 86% добрив. Див. також вільний газ.... смотреть

ГАЗИ ПРИРОДНІ ГОРЮЧІ

газы природные горючие - combustible natural gases - *natürliche Brenngase - суміші газів земної кори - вуглеводні метанового ряду і невуглеводневих компонентів - здатних горіти. Зустрічаються в осадовому чохлі земної кори у вигляді вільних скупчень, а також у розчиненому (в нафті і пластових водах), розсіяному (сорбовані породами) і твердому (в газогідратних покладах) станах. Представлені метаном (вміст до 85-90%), етаном, пропаном, бутанами і пентаном (сумарний вміст 0,1-20%), а також парами легких рідких вуглеводнів. Вуглеводні, важчі від пентану, наявні в основному в газах нафтових і газоконденсатних родовищ. Теплотворна здатність 32,7 МДж/м3. Невуглеводневі компоненти представлені г.ч. азотом, вуглекислим газом, водяними парами, сполуками сірки (сірководень, меркаптани, сірчистий оксид вуглецю тощо), гелієм, аргоном, зустрічаються водень, ртуть, пари летких жирних к-т. Вміст вуглекислого газу змінюється від часток відсотка до 10–15%, часом більше, напр., в Астраханському родовищі концентрація СО2 22%. Концентрація азоту в Г.п.г. звичайно не перевищує 10% (часто 2–3%), в газах окремих нафтогазоносних басейнів його вміст може сягати 30–50% (напр., у Волго-Уральському) і більше; відомі родовища з переважним вмістом азоту (Чу-Сарисуйська газоносна область: Амангельдинське родовище – 80% N2 і 16% СH4; Учаральське родовище 99% N2). Кількість сірководню звичайно не перевищує 2–3%, як виняток відомі газові поклади із вмістом сірководню 15–20% і більше (Астраханське родовище – 22,5%). Концентрації гелію переважно складають соті і тисячні частки відсотка; в США і Канаді є родовища із вмістом гелію 5–8% (Ратлснейк – 7,6%; Модл-Дом – 7,2%). Факторами, які визначають вологість газу, є тиск, температура, склад, а також кількість солей, розчинених у воді, яка контактує з даним газом. Чим більше в Г.п.г. важких вуглеводнів і азоту, тим нижча його вологість. Наявність сірководню і вуглекислого газу збільшує його вологість. При промисловій обробці, транспортуванні і переробці Г.п.г. наявність пари води в них зумовлює утворення конденсату водяної пари і льодяних пробок, що ускладнює експлуатацію газопроводів і апаратів. Наявність вологи в газах при підвищеному тиску і зниженій температурі зумовлює утворення і відкладання в газопроводах і технологічних апаратах гідратів вуглеводневих газів. Для видалення вологи з газів використовують різні фізичні і фізико-хімічні методи осушування газів.Щодо походження Г.п.г., більшість дослідників дотримується органічної теорії походження вуглеводнів. Згідно з цією теорією газоподібні вуглеводні ґенеруються, г.ч. в процесі перетворення гумусової і сапропелевої органіч. речовини. Згідно неорганіч. або абіогенної теорії, нафта і газ утворюються внаслідок синтезу з вуглецю і водню в умовах високих т-р і тиску глибинних зон земної кори. Формування газових покладів відбувається внаслідок міграції газу з материнських товщ і акумуляції їх в природних резервуарах. Переважна частина розвіданих запасів природного газу (понад 90%) укладена в чисто газових або газоконденсатних родовищах. Розвідані запаси газу в світі - понад 80 трлн. м3. З надр видобуто бл. 50 трлн. м3. Щорічно видобувається бл. 2 трлн. м3 газу. За оцінками Світового енергетичного конгресу (1998) розвідані запаси газу складають в млрд. т. у.п.: світові 172,8; Європа – 6,5; Україна - 1,1. За прогнозами "Римського клубу" вичерпання планетарних запасів Г.п.г. з урахуванням нових розвіданих ресурсів слід очікувати бл.2050 р. Усього в світі відомо більше 10 тис. газових родов., однак осн. запаси газу зосереджені в невеликому числі унікальних (більше за 1 трлн. м3) і найбільших (0,1-1,0 трлн. м3) газових і газоконденсатних родовищ. Аналіз розподілу початкових запасів газу по 180 найбільш великих родов. світу показує, що в кайнозойських відкладах зосереджено 11 %, в мезозойських - 65,5% і палеозойських 23,5%. На глиб. до 1000 м міститься 13,6% запасів газу, в інтервалі 1000-3000 м - 73,4%, 3000-5000 м - 12,9% і нижче за 5000 м - 1,1%. З піщаними колекторами пов'язано 76,3% запасів, з карбонатними - 23,7%. Глинистими покришками контролюється 65,7% запасів газу, соленосними - 34,3%. Переважна більшість запасів газу (91%) зосереджена в пастках структурного типу. Г.п.г. - високоефективний енергоносій і цінна хім. сировина. Вони дозволяють здійснювати принципово нові технол. процеси - швидкісне конвекційне і радіаційне нагрівання, безпосереднє спалення в рідинах і розплавах, безокиснювальне нагрівання металів і т.і. З Г.п.г. виробляють метанол, формальдегід, оцтову к-ту, ацетон і т.д. Г.п.г. широко застосовують для отримання аміаку, спиртів, олефінових вуглеводнів, передусім етилену і пропілену, які в свою чергу є сировиною для пластич. мас, синтетич. каучуків, шт. волокна і т.і. Сірчисті природні гази використовують для отримання елементарної сірки. На території України відкрито понад 120 родовищ Г.п.г. — у Придніпровсько-Донецькій і Передкарпатській нафтогазоносних областях та Причорномор’ї і акваторії Азовського моря. У багатьох технологічних процесах дуже ефективна заміна електроенергії і пари продуктами згоряння Г.п.г. Так, при заміні електроенергії коефіцієнт використання первинного палива зростає з 0,35 до 0,6–0,7. Застосування Г.п.г. скорочує питому витрату палива в доменному виробництві на 10% (з підвищенням продуктивності на 2–4%), в мартенівському виробництві на 5–7% (з підвищенням продуктивності на 7–10%), в процесах нагрівання металу на 2–5%, при виробництві метанолу на 8–10%. Г.п.г. дають змогу здійснити принципово нові технологічні процеси – швидкісне конвективне і радіаційне нагрівання, спалювання безпосередньо в рідинах і розплавах, безокислювальне нагрівання металів і т.д. Г.п.г. – цінна хімічна сировина для виробництва метанолу, формальдегіду, оцтової кислоти, ацетону та інших органічних сполук. Конверсією киснем або водяною парою з метану (основного компонента Г.п.г) отримують синтез-газ (СО+Н2), широко застосовуваний для отримання аміаку, спиртів та інших органічних продуктів; піролізом і дегідрогенізацією метану – ацетилен, сажу і водень. Г.п.г. застосовують також для отримання олефінових вуглеводнів, перш за все етилену і пропилену, які в свою чергу є сировиною для подальшого органічного синтезу. З них виробляють пластичні маси, синтетичні каучуки, штучні волокна та ін. Сірководневмісні гази використовують для отримання елементарної сірки.... смотреть

ГАЗИ САЛЕХ АБДЕЛЬ РАХМАН

первый казый Челябинской обл. от ДУМ АЧР. Род. в Сирии. Окончил Московский ин-т геодезии, женился на уроженке Челябинска, приобрел российское гражданство и переехал в Челябинск. Активно участвовал в религиозном возрождении города. Сначала работал в соборной мечети г. Челябинска, затем перешел в мечеть Исмагила, где в 1997 г. организовал медресе, в котором стал обучать всех желающих арабскому яз. Впоследствии стал ректором этого учебного заведения. Также организовал кружок по изучению языка и в татаробашкирской библиотеке им. Бабича. Благодаря ему ряд имамов и прихожан южноуральских мечетей смогли пройти обучение в медресе в странах Бл. Востока, а также в Бугуруслане и Тюмени. Г. изыскивал средства на совершение хаджа для десятков мусульман Челябинской обл. На II форуме мусульман Сибири и Дальнего Востока, который провело ДУМ АЧР в Тюмени в феврале 1999 г., Г. был назначен казыем Челябинской обл. Казыят был образован на основе 15 челябинских общин, вышедших из состава Регионального ДУМ Челябинской и Курганской обл. В 1999 г. Г. совершил хадж. В должности казыя пытался организовать строительство новой мечети в Челябинске. Активность Г. вызвала обеспокоенность обл. администрации, обвинявшей его в распространении ваххабизма. В нач. 2000 г. председатель комитета администрации Челябинской обл. по делам национальностей, религиозных и обществ. организаций Асия Хамзина опубликовала статью «Ваххабизм пришел на Южный Урал?», в которой выражалась озабоченность активной просветительской деятельностью поборников «чистого ислама», приведшей к противостояниям внутри мус. общин России; в статье прозвучали обвинения и в адрес Г. Казый выдвинул к газете и автору статьи иск о защите чести, достоинства и деловой репутации. 11.07.2001 г. суд Центр. р-на Челябинска вынес решение по иску, удовлетворив лишь одну из 40 претензий истца. 28.09.2001 г. Челябинский обл. суд отклонил кассационную жалобу Г. на решение районного суда. После этого в региональной прессе Г. стал открыто именоваться сторонником ваххабизма. Из-за созданной вокруг его фигуры атмосферы нетерпимости и невозможности осуществлять активную религиозную деятельность он постепенно отошел от дел по руководству общинами ДУМ АЧР на Юж. Урале. Лит.: Ваххабиты не пройдут! // Челябинский рабочий. – 28.09.2001; Галимов А. Абдель-хазрат: «В духовном возрождении нуждаются все народы России». Интервью с казыем Челябинской области // Мусульмане Сибири. – 10.1999; Гизатуллин Э. Призрак ваххабизма – угроза или миф? // Аргументы и факты – Челябинск, 01.08.2001; Кузнецов Н. «Салям алейкум» означает «мир вам» // Уральский курьер. – 6.03.2001; Хамзина А.М. Ваххабизм пришел на Урал? // Возрождение Урала, №4 (126); Чистосердова Н. В иске отказано // Челябинский рабочий. – 12.07.2001. К.Ш.... смотреть

ГАЗИ СІРКОВОДНЕВМІСНІ

газы сероводородсодержащие - hydrogene sulphide containing gases, acid gases - *schwefelwasserstoffhaltige Gase – гази, до складу яких входить сірчистий водень (Н2S). Містяться у вулканічних газах, мінералізованих водах та інших. Гази, що містять сірководень, можуть бути присутні в шахтній атмосфері, при видобуванні і переробці сірчистих нафт і в ряді інших випадків. Гранично допустима концентрація сірчистого водню в повітрі 0,01 мг/л. Суміш газу, що містить сірководень з повітрям, вибухонебезпечна, тому робота при наявності газу, що містить сірководень, вимагає суворого додержання правил техніки безпеки.... смотреть

T: 237