БИНДЮГИ

БЕНДЮГИ, БИНДЮГИ
(от нем. binden - связывать). 1) простая повозка ломового извозчика. 2) рычаг, бревно, вставленное в основание крестьянской мельницы для поворачивания ее. 3) поперечный дубовый брус для связки стенок судна и для поддержки мачты.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.

БИНДЮГИ
То же, что бендюги.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.


Смотреть больше слов в «Словаре иностранных слов русского языка»

БИНЕТ →← БИНГО

Смотреть что такое БИНДЮГИ в других словарях:

БИНДЮГИ

ВІЗ (з запряжкою коней, волів), ПІДВО́ДА, ХУ́РМАНКА заст., ФУ́РМАНКА заст., ФІ́РМА́НКА діал., ФІ́РА діал.; ХУ́РА (великий); ФУРГО́Н, ХАЛАБУ́ДА, ХУРГО́Н... смотреть

БИНДЮГИ

БИНДЮГИ́, БЕНДЮГИ́, і́в, мн., розм.Великий простий віз для вантажів.Колеса, бендюги і кари І самії церковні мари В депо пушкарськеє тягли (І. Котляревс... смотреть

БИНДЮГИ

бендюги, -ів, мн., розм. Великий простий віз для вантажів.

БИНДЮГИ

мн.freight waggon

БИНДЮГИ

бендюги, -ів, мн. , розм. Великий простий віз для вантажів.

БИНДЮГИ

биндюги́ множинний іменник віз розм.

T: 109